###Франція - Україна 3:0. Тактичний аналіз матчу ###

Формації команд

Дідьє Дешам вочевидь підходив до першого матчу з певною легковажністю, що дозволило нашій команді працювати на слабких сторонах гри суперника і призвело до позитивного результату. Але цей урок був засвоєний наставником триколірних, і до матчу в Парижі підійшла зовсім інша Франція. Це вже була команда, яка впершу чергу чітко розуміла слабкі і сильні сторони гри українців і знала, як їх використовувати. Якщо в Києві Дешам використовував тактичну систему «4-2-3-1», то в домашній грі вже було «4-3-3», і ця зміна формації мала вирішальний вплив на гру. В воротах розташувався – Уго Льоріс, в центрі захисту замість дискваліфікованого Кошельни вийшов Варан, а місце Абідаля, на слабкі сторони гри якого ми звертали увагу в попередньому матеріалі, зайняв Сахо. На флангах – Евра і Дебюші. В центрі півзахисту трійка гравців – Кабайє нижче з завданням направляти атаки команди, над ним Погба і Матюіді, що більше фізично впливали на гру, високо зустрічаючи Ротаня з Едмаром. Трійка форвардів – Бензема по центру, Рібері зліва і Вальбуена справа, втім лише номінально, адже в Матьє був дуже широкий діапазон дій, він вів зміщення як в центральну зону, так і в глибину атаки.

Михайло Фоменко здивував вже стартовим складом, вирішивши грати без чистого шостого номера Степаненка. Звичайно по ситуації на полі цю зону мали закривати хтось з пари опорних півзахисників – Едмар чи Ротань, але вони більше є представниками гравців, що активно працюють і в атаку і на захист, часто не встигаючи покривати зону між центральними захисниками і центральними півзахисниками. Місце в воротах зайняв П'ятов. В захисті - Хачеріді і Ракицький в центрі, на флангах – Мандзюк з Шевчуком. Роман Безус в якості атакуючого півзахисника, двійка інвертованих вінгерів – Ярмоленко і Коноплянка, на вістрі – Роман Зозуля.

Швидкий старт і пресинг збірної Франції

Перебудова «Синіх» на «4-3-3» мала відразу декілька переваг. Першою з них було застосування високого пресингу від французів. Дешам фактично розміняв Погба і Матюіді на Ротаня з Едмаром, піднявши їх вище з можливістю відразу при втраті м'яча чинити тиск на центральну вісь України, не дозволяючи виходити в атаку через центр за допомоги короткого пасу. Таким чином п'ятірка гравців активно чинила тиск на захист України відразу при втраті м'яча. Як застосовує пресинг Франція було розглянуло в роботі «Франція під мікроскопом. Тактичний аналіз», різниця між матчами проти Фінляндії і України полягала лише в тому, що Погба і Матюіді вже з стартових хвилин були розставлені вище по полю. Тут був ризик від Дешама, адже Кабайє залишався один в опорній зоні і теоретично при вдалому виході з-під пресингу в «Синьо-жовтих» мало б бути достатньо простору для проведення контратак, проте вертикальний вихід з-під пресингу, який інколи вдавався Фінляндії, зовсім не виходив в України.

Позиційна атака Франції

Знову повертаємось до розташування Франції, що було запропоновано Дешамом. Вочевидь, наставником був детально проаналізований попередній матч і увага зверталась на зонно-персональний варіант побудови українців захисті. В Києві проблема покриття простору між лініями вирішувалась завдяки «Насрі», його присутність в зоні між захисниками і півзахисниками змушувала Степаненка працювати там з Саміром персонально, тим самим покриваючи цей простір. Дешам відмовився від атакуючого півзахисника, розставивши широко форвардів команди, які не стягували гравців в зони, тим самим допомагаючи українцям їх насичувати, а навпаки розтягували в ширину. Високі позиції від Погба і Матюіді змушували Ротаня з Едмаром працювати по них персонально, що входить в умови зонно-персонального ведення захисту.

Всі ці чинники зробили Кабайє ключем до домінації Франції в центрі поля. Чому? Кабайє, розташований за спинами Погба і Матюіді отримав простір і час на направлення атак команди. З цього вималювались кількісні переваги Франції на певних ділянках: Сахо, Варан і Кабайє проти Зозулі і Безуса, а також вище Кабайє, Погба, Матюіді і плюс вже згадане зміщення Вальбуена проти Ротаня, Едмара і Безуса в центральній частині поля. «Триколірні» отримали територію, яку, знову ж таки повертаючись до роботи «Франція під мікроскопом», їм не можна надавати, бо саме за таких умов вони здатні демонструвати свій кращий футбол. Повертаючись до зони, яка звільнялась між лініями України, як вже говорилось, Дешам забрав звідти гравця, натомість запропоновані були швидкісні вривання флангових форвардів в цю зону, до чого підопічні Фоменка виявились також не готові, як і до протидії пресингу.

Зміщення захисту України в фланг як один з чинників, що дозволив Франції проводити швидкісні атаки на просторі та вигравати підбори в другій зоні футбольного поля

Ці зміщення викликані бажання Михайла Фоменка перекрити простір і зменшити вплив на гру від лідера «Триколірних» Рібері. Якщо в першому матчі Франку вдалось повернутись в гру лише в останні 30 хвилин, коли накопичення фізичної втоми почало позначатись на загальному русі команди, то цього разу Дешам був готовий до цієї протидії. Артем Федецький зіграв дуже хороший матч в Києві, але все-таки в Рібері було вісім вдалих дій один в один, тому варто вести мову про командний рух в цілому, що дозволяв протидіяти лідеру французів. Що було запропоновано? Вже згадані позиції Погба і Матюіді, які не дозволяли насичувати фланги, адже своїм маневром відволікали українців. Вальбуена, який постійно працював в пошуку вільного простору, іншими словами, якщо «Синьо-жовті» активно в двійках, трійках протистояли Рібері, то Матьє відразу знаходив простір. Як вдавалось довести м'яч до Вальбуена в таких випадках? Через позицію Кабайє, що розташований ближче до власних воріт, він виступав гравцем, через якого можна змінити вектор атаки.

Що в підсумку? Дідьє Дешам не тільки розібрав гру, виокремивши всі недоліки побудови України, але запропонував своїм гравцям чіткий і зрозумілий план дій. Завдяки цьому пресинг «Синіх» працював досконало, в позиційній атаці вони легко знаходили необхідний простір і завдяки насиченню зон в атаці і персоналізації оборони України отримали перевагу. 2-0 до перерви - це був мінімум на який Фоменко міг розраховувати, і він його отримав. Можна скільки завгодно говорити про втрату Федецького і особливо Кучера, але якщо двічі однаково працювати проти Франції, то напевно на позитивний результат розраховувати марно.

Цифри після першого тайму були просто шокуючі – 47% браку в передачах по команді, Мандзюк, Хачеріді, Шевчук, Ротань і Едмар понад 50 % браку в передачах, Ракицький – 65 % браку. Лише 33% виграних верхових єдиноборств, при чому середній ріст збірної України на 3 сантиметра більший за французів, а значна кількість верхових єдиноборств була проведена за участі наших центральних захисників.

З поновлення гри Фоменко не став вносити ніяких змін, можливо розрахунок був на втому французів, що фізично не змогли б працювати настільки інтенсивно на протязі цілого матчу, можливо йшла мова про певні зміни в індивідуальних завданнях на другий тайм, але якщо враховувати, що Україна при Михайлу Івановичу працює в цьому ключі практично в всіх матчах, то з великою ймовірністю можна стверджувати, що особливого впливу на гру це не принесло б – це стосовно ймовірного перебігу подій в другому таймі. На практиці вийшло ще гірше. Вже на 47 хвилині залишившись в меншості, гра була зроблена. Ротань опустився в центр захисту на місце Хачеріді, Безус на місце Ротаня. Через 20 хвилин наставник України провів заміну, замість Безуса вийшов Гусев, який зайняв місце правого захисника, а Ротань знову повернувся в центр півзахисту. Яка логіка такої зміни? Окрім втоми Романа, більше нічого, а чому вона одразу не була проведена після вилучення Хачеріді? На це питання, схоже, і сам наставник не дасть відповіді. Залишалось дочекатись, коли кількість атак «Триколірних» переросте в якість, що і сталось на 73-й хвилині.

На що ми могли розраховувати по перерві? На індивідуальні дії від Євгена Коноплянки, але цього вочевидь було недостатньо. В тих моментах, де Євгену вдавалось загострювати гру, в нього не було підтримки від партнерів, в інших випадках Дебюши порушував правила. Відчуваючи, що арбітр може вирівняти склади, Дешам замінив Матьє на Санья. І загалом варто сказати, що Коноплянка отримував м'яч ще на своїй половині поля, тому суперник мав достатньо часу на перебудову. В підсумку 3-0, без варіантів для нашої команди.

Порівняльні характеристики Андрія Ярмоленка з Франком Рібері в двох матчах

З порівняльних характеристик Ярмоленка і Рібері видно, наскільки менший вплив на гру від Андрія був в другому матчі. Майже вдвічі менше передач, більший брак в передачах, що викликано пресингом французів, менше кросів, гострих передач. Два відбори, що були здійснені на власній половині поля, що знову ж таки викликані дуже низьким розташуванням від Ярмоленка, яке в свою чергу викликане тиском Франції на правий край України. Натомість Рібері, який більше вів зміщення в середину, аніж в першому матчі, знаходив м'яч і зони, в яких він може загострювати гру. Якщо в Києві Франк здійснив шість вдалих дій один в один в останній третині матчу, то цього разу його індивідуальні дії були більш-менш рівномірно розподілені на протязі всього матчу.

Порівняльні характеристики Євгена Коноплянки з Матьє Вальбуена і Лоіком Ремі в першому матчі

Але кращим гравцем матчу був Матьє Вальбуена. Номінально граючи в позиції правого форварда, Матьє використовував всю ширину поля в пошуках зон, постійно доставляючи м'яч в штрафний майданчик. З 16 кросів 9 точних, 6 гострих передач і 5 вдалих дій один в один. Стосовно Євгена, то більшість його дій була здійснена по перерві, він був можливо єдиним гравцем, який ніс певну загрозу воротам «Синіх» в другому таймі, і саме на ньому були зароблені стандартні положення, які давали хоча б мінімальну надію.

Статистика

Підсумки

Підсумовуючи першу гру, ми звертали увагу на те, що українцям вдалось відсунути гру від власних воріт, поставити опорних півзахисників суперника в умови обмеженого часу і простору, де ні Поль Погба, ні Блез Матюіді не мали необхідного простору, щоб розпочинати атаки. Тепер Дешам просто вирішив питання, висунувши їх вперед, де вони фізично більше мали впливу на гру, а Кабайє з глибини отримав необхідний простір. Наставник французів видно був тим аптекарем, якому Фоменко віддав рецепт перемоги над французами в Києві, а іншого рецепту, як виявилось не існує. Повністю тренерська перемога Дешама над Фоменко.

Вочевидь, напрацювань Михайла Івановича виявилось недостатньо, щоб протистояти збірній Франції, не достатньо гнучка тактична схема, обмежений арсенал тактичних засобів ведення захисту і виходу з-під пресингу. Не вміння перелаштовувати команду під час гри, що не дозволило Фоменку знайти протидію Кабайю, на рахунку якого 81 передача (більше всіх на полі), шість точних довгих передач з дев&lsquo-яти , сім відборів і по п'ять перехоплень з підборами. Вочевидь, без наявності тренера з сучасним поглядом на футбол, з сучасними підходами до організації гри, ми навряд чи зробимо крок вперед, а так і будемо бідкатись на вищий індивідуальний клас суперників і заздалегідь віддавати їм перевагу.

Відеоогляд матчу